Кінцевий бенефіціарний власник: хто це і як визначити

Припустимо, є компанія, яка має власника. Він – дійсно офіційний правовласник, вказаний у всій необхідній документації. Тобто закон у цьому випадку ніяким чином не порушений. Однак на практиці ця фізична особа не має майже ніякого або зовсім ніякого впливу на приватне підприємство. Вона не розподіляє прибуток, нею не визначається структура власності підприємства. Словом, ця людина не ухвалює ніякі важливі рішення, попри те, що має всі законні підстави це робити.

У таких компаній завжди є кінцеві бенефіціарні власники. КБВ – це особа, яка фактично керує бізнесом, ухвалює рішення та отримує вигоду від керування компанією, хоча документи це можуть ніяким чином не підтверджувати або робити це лише частково.

Сьогодні ми детально розповімо, кінцевий бенефіціар – хто це? Розкажемо, як перевірити кінцевого бенефіціарного власника та розглянемо деякі інші деталі, наприклад, у чому полягає різниця між засновником і бенефіціаром.

Кінцевий бенефіціарний власник (бенефіціар): хто це такий

Кінцевий бенефіціарний власник – це у дослівному перекладі з англійської мови «вигодоодержувач». Саме цей термін використовується в українському законодавстві, а саме, у Законі №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Формально бенефіціаром вважається фізична особа, яка володіє керівною часткою компанії, що дорівнює 25% або більше. Цей найпростіший метод визначення вигодоодержувача, проте він не завжди працює.

У реальності відсоток володіння підприємством може бути й менше чверті. У такому випадку, щоб дізнатися, хто є кінцевим бенефіціарним власником, потрібно визначити фізичну особу, яка фактично контролює діяльність компанії. «Документальний» власник, який при цьому має повноваження лише на папері, теж має свою назву: номінальний власник.

Схематично ця ситуація виглядає таким чином:

Якби ми подивилися лише на частки статутного капіталу, дійшли б висновку, що у нас є вся необхідна інформація про кінцевого бенефіціарного власника. Це була б фізична особа №2, адже ми маємо дані про її 45%. Однак, як бачимо, рішення щодо розподілу прибутку приймає не вона. Швець Олександр – є або номінальним власником, або одним з акціонерів (якщо є й інші партнери).

КБВ у нашому випадку – фізична особа №1. Попри свої 10%, які начебто не дозволяють йому вважатися вигодоодержувачем на формальному рівні, саме Сергій – наш бенефіціарний власник ТОВ.

Які види бенефіціарів існують

Залежно від політики компанії та бажання фізичної особи поширювати інформацію про свій вирішальний вплив на підприємство серед широкого загалу, заведено виділяти три типи бенефіціарів.

Цікаво: тип бенефіціарного володіння ніяк не впливає на повноту повноважень. Прямий і контролюючий бенефіціари можуть мати однакові важелі впливу на компанію.

Яка різниця між засновником, номінальним власником і бенефіціаром

Розгляньмо, хто такі ці фізичні особи, та які ролі вони виконують.

• Засновник. Це особа, яка створила бізнес і запустила роботу підприємства. Засновники можуть залишатися власниками компанії або передавати права управління іншим особам.
• Номінальний власник. Лише формально володіє компанією, але не є її фактичним власником. До послуг інших людей часто вдаються реальні власники, що бажають зберегти конфіденційність або спростити бюрократичні процеси.
• Бенефіціар. Це особа, яка фактично контролює компанію та отримує вигоду від її діяльності. При цьому він може мати мінімальну частку акцій або капіталу чи взагалі їх не мати. Подібний формат управління може застосовуватися не лише у комерційному секторі. Наприклад, може бути бенефіціарний власник державної установи (якщо не 100% активів належить державі), кінцевий бенефіціарний власник громадської організації. Ще один приклад – благодійний фонд та інші установи, для яких гроші не знаходяться на першому місці в ієрархії пріоритетів.

Рішення про передачу прав на керування компанією може бути ухвалене вже під час повноцінної роботи бізнесу. Якщо менеджмент підприємства бажає діяти офіційно, запускається процедура відчуження прав. Однак рішення може бути ухвалене і кулуарно. Наприклад, реальний власник може продати свої активи партнеру, залишаючи за собою право впливати на роботу компанії.

Як перевірити кінцевого бенефіціарного власника

У низці випадків номінальний власник не цікавить регуляторів або потенційних партнерів компанії. Вони хочуть дізнатися, хто такий кінцевий бенефіціарний власник конкретного бізнесу. Ось приклади таких обставин:

• Дотримання законодавчих вимог, що стосуються фінансового моніторингу. Від компанії вимагається розкриття інформації.
• Перевірка компанії на предмет відсутності дій, які можна кваліфікувати як відмивання коштів або фінансування тероризму. Відповідальність за нерозкриття даних – штраф у розмірі 17 000–51 000 грн. Це покарання не є одноразовим. Компанія отримує його щоразу після відмови.
• Оцінка сторонньої компанії перед підписанням партнерської чи іншої угоди. Перед тим, як визначити, чи варто підписувати контракт з тим чи іншим підприємством, потенційний партнер завжди цікавиться, хто керує компанією не номінально, а фактично.
• Визначення реального впливу на компанію з метою захисту прав акціонерів. Тобто самі учасники підприємства можуть вимагати підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціара, виходячи з власних інтересів. Приклад: акціонери української компанії можуть зробити запит через побоювання з приводу того, що вигодоотримувачем є представник рф, адже у результаті це може призвести до накладання санкцій і, відповідно, втрати ними капіталів.

На бажання підприємець може приховати свій вплив на компанію лише від широкого загалу, однак абсолютної конфіденційності досягнути неможливо. Є обставини, за яких дані потрібно розкривати.

Розгляньмо тепер методи пошуку інформації про КБВ.

• По-перше, можна звернутися до офіційного реєстру. Він є у більшості розвинутих країн, включно з Україною. Ось як виглядає інтерфейс для пошуку:

Можна спочатку внести дані про компанію, після чого отримати інформацію про КБВ, і навпаки: вписати ПІБ людини та дізнатися, на які компанії ця особа чинить вирішальний вплив.

• По-друге, можна подати запит до самої компанії. Якщо ви звичайна фізична особа, звернення можуть проігнорувати або відмовити у наданні інформації. Причина відсутності даних у відкритих джерелах при цьому може ніяк не обґрунтовуватися. Інша справа – запит від державних регуляторів, їхнє ігнорування призводить до впровадження санкцій.
• По-третє, можна провести аналіз корпоративної структури. Це більш схоже на приватне розслідування. Сутність методу полягає у зборі даних, які знаходяться у відкритому доступі. Мається на увазі вивчення зв'язків між власниками, засновниками, афілійованими компаніями.
• По-четверте, можна вивчити дані попередніх фінансових перевірок, де потрібна інформація вже публікувалася. Однак пам’ятайте, що з часом КБВ може змінюватися.

Під час пошуку ви можете зіткнутися з двома цікавими ситуаціями.

Перша – відсутній кінцевий бенефіціарний власник. Це можуть бути на 100% державні та муніципальні організації, які не належать фізичним особам; акціонерні товариства, в яких жоден акціонер не володіє 25+ відсотками акцій та не має вирішального впливу; благодійні фонди та громадські організації, якщо документально погоджене колективне управління; юридичні особи, що перебувають у процесі ліквідації.

Друга – видалений бенефіціарний власник. Коли таке може бути:

• дані про КБВ були видалені з реєстрів за офіційним запитом компанії, наприклад, після зміни форми власності, продажу бізнесу, помилковості попередньої інформації, після рішення суду;
• смерть КБВ або втрата ним громадянства, яка відбирає можливість вести бізнес-діяльність у звичному форматі;
• наслідки санкцій, наприклад, бенефіціару заборонили на офіційному рівні чинити вплив на діяльність тієї чи іншої компанії.

У таких випадках доведеться задовольнятися лише офіційними даними, які є в реєстрах.

Публікація інформації про кінцевих бенефіціарів: коли, де і як

Надавати інформацію про КБВ потрібно під час реєстрації компанії, щорічного оновлення інформації, після зміни бенефіціара та на вимогу регуляторів (зокрема, згідно з Наказом Міністерства юстиції № 3265/5 від 14 вересня 2023 року «Про порядок проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи»).

Інформація має публікуватися в Єдиному державному реєстрі. Окрім базових даних (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, країна громадянства) має надаватися також корпоративна інформація. Мовою закону це звучить так: «характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)».

Скільки може бути бенефіціарних власників в компанії

Зазвичай кінцевий бенефіціар один (характерно для ФОП, ТОВ, ПАТ). Як ми вже згадували вище, у випадку наявності кількох людей, що чинять однаковий вплив на діяльність підприємства чи організації, фіксується, що КБВ відсутній, адже проводиться колективне управління.

Однак Закон про фінмоніторинг допускає наявність кількох бенефіціарів у виняткових випадках. Мова йде про форми управління, де, наприклад, 2–3 особи з 20 чинять вирішальний вплив на компанію. Відмінність від відсутнього КБВ полягає у тому, що проводиться не колективне управління, адже не всі акціонери чи директори мають однаковий вплив, що й дозволяє виділити кількох бенефіціарів.

Права, обов’язки та відповідальність бенефіціарів

Права КБВ полягають у власному волевиявленні у процесі керування компанією. Зокрема, мова йде про отримання та розподіл прибутку, керування активами підприємства, ухвалення ключових кадрових рішень і так далі.

Обов’язки КБВ:

• надання достовірної інформації про свою особу в реєстр чи за запитом;
• сплата податків вчасно та у повному обсязі;
• дотримання всіх вимогу закону щодо роботи підприємства.

КБВ несуть відповідальність при наданні неправдивої інформації офіційним регуляторам, порушенні правил фінансового моніторингу, ухиленні від сплати податків. Якщо компанія веде незаконну діяльність, покарання (адміністративне чи кримінальне) може отримати не лише номінальний власник, а й бенефіціар – як особа, що ухвалювала протиправні рішення.

Отже, ми розібралися, хто такий бенефіціар і зрозуміли, що бути ним – це не лише привілеї, а й відповідальність. Навіть якщо особа взагалі не має частки у компанії, вона має певні обов’язки та повинна дотримуватися вимог закону.