"Азійські тигри" в Україні: інтеграція бойового досвіду в інноваційні бойові дії 21 століття
З огляду на події останніх днів, а також історичну операцію «Spiderweb» роль безпілотних систем у розвиненій системі військових спроможностей Збройних Сил є беззаперечною.
Досвід України в цій сфері є найкращим прикладом дешевих у виробництві та ефективних у бою рішень у галузі безпілотних систем та засобів протидії ним. Сучасна війна змінила тактики та методики ведення загальновійськового бою, доповнивши їх операціями із застосуванням безпілотних систем різного виду базування, штучного інтелекту, машинних мереж, систем контролю та керування боєм, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки.
Основним уроком війни завжди є джерело найбільших втрат для сторін. У сучасній війні це – відсутність в командування на місцях компетенції для комплексного застосування БпЛА, а також відсутність достатньої кількості безпілотних систем або операторів для них. Можна сказати, що ми увійшли в гонку безпілотних систем 21 століття. Країни світу звертають дедалі більше уваги на важливість інтеграції бойового досвіду України в системи власних бойових спроможностей. Насамперед, з точки зору України як власника цього досвіду, пріоритетом має стати співпраця із країнами-партнерами над спільним масштабуванням та модернізацією безпілотних спроможностей та засобів протидії ним.
Зазвичай ми наголошуємо на підтримці від союзників України, при цьому ми зовсім не обговорюємо співпрацю рф із її «партнерами», наприклад Іраном, Північною Кореєю або Китаєм. Під час обговорення важливості об’єднання країн вільного світу ми забуваємо, що тоталітарний світ вже об’єднався. Його командно-тиранічна модель управління дозволяє цілеспрямовано використовувати ресурси та швидко масштабуватися. Ми бачимо це на прикладі статистики виробничих спроможностей оборонно-промислового комплексу рф, який був розвинений за роки цієї співпраці.
Станом на 2024 рік рф здатна виготовляти 130 дронів-камікадзе «Герань-2» (російська версія іранського «ШАХЕД-136») на день. рф також самостійно виготовляє понад 1500 Високоточних ракет великої дальності (Kh-101, Kh-47M2 Кинджал, 3M-14 Калібр, 9M723 Іскандер), 34 Бойових літаки (Su-34, Су-30SM2, Il-76MD-90A), 140 Бойових гелікоптерів (Ka-52M, Mi-8/28), 280 танків (T-90), 316 Артилерійських систем (Msta, Коаліція-SV, Мальва), 239 2600 Артилерийських боєприпасів (калібр 122, 152 мм).
Інтерес до війни росії в Україні з точки зору інтеграції та масштабування бойового досвіду виявляють також і союзники країни-агресора. Одним з яскравих прикладів такої співпраці є кооперація росія-Іран. Результатом цієї ефективної науково-технологічної та військової співпраці є серія безпілотних систем іранської компанії ШАХЕД, модифікованих в десятки циклів. Російська версія «Герань-1» та «Герань-2» була локалізована на заводі «Алабуга». 20 травня 2025 року було зафіксовано, що нові версії «Герань-2» почали запускатися зі збільшеною 90-кг бойовою частиною, яка має комбіновану кумулятивну, осколкову, фугасну та запалювальну дію, а також оновлену систему супутникової навігації (модуль GNSS).
Іншим прикладом такої співпраці є партнерство росії із Корейською Народно-Демократичною Республікою. Наприклад, Північна Корея активно співпрацює із рф у напрямку балістичних ракет малої дальності. Перша партія ракет «KN-23», також відомих як «Hwasong-11», виявилася вкрай неякісною. Згідно зі звітом української державної прокуратури, близько половини з них не тільки відхилилися від траєкторії, а й вибухнули в повітрі. Цитуючи слова Генерал-лейтенанта Кирила Буданова: «З початком передачі росії, вони літали з відхиленням у кілька кілометрів, але зараз вони точно потрапляють у ціль. Це результат спільної роботи російських і північнокорейських фахівців.
Триває модернізація авіаційних засобів ураження – ракет повітря-повітря великої дальності. Особливі технології на підводних човнах. На жаль, балістичні ракети, які є носіями ядерних боєголовок». Також Генерал-лейтенант Буданов додав, що існують угоди про початок створення на території Північної Кореї виробничих потужностей з випуску БпЛА типів «Гарпія» і «Герань».
Ключову роль в інтеграції цього досвіду відіграють і підрозділи спеціального призначення Корейської Народно-Демократичної Республіки, які беруть безпосередню участь у війні росії проти України. Зокрема, ці підрозділи брали участь в боях біля Курська за підтвердженими даними української та південно-корейської розвідки. Саме на цьому напрямку фронту було вперше застосовано дрони на оптоволокні з дистанцією роботи до 20 км, а також інші безпілотні рішення, зокрема в галузі FPV.
Немає сумнівів у тому, що північно-корейські спеціалісти вже зараз опрацьовують та впроваджують отримані уроки. Враховуючи активну військову співпрацю, КНДР та рф спільно отримують досвід та інформацію, але по-різному опрацьовують їх. При цьому не варто недооцінювати здатність північнокорейських підрозділів до аналізу досвіду та винесення уроків з нього за умови їхньої подальшої участі в боях.
Важливо також зазначити важливість не лише отриманого технологічного досвіду, а й методики та тактики застосування безпілотних систем, зокрема FPV дронів малими екіпажами Сил спеціального призначення. Наскільки ефективною в новітній війні буде бронетехніка при наявності у ворога такої мобільної спроможності з 30 екіпажів на конкретному напрямку? При цьому, наведена як приклад цифра є суттєвим зменшенням реальної кількості екіпажів FPV дронів з обох сторін на україно-російській лінії фронту в щоденних реаліях.
Окремим фактом військової співпраці рф в напрямку застосування та розвитку безпілотних технологій та їхнього подальшого індустріального масштабування є співпраця із Китаєм. Зовсім нещодавно рф отримала від свого союзника «допомогу» у вигляді Лазерної захисної системи на малій висоті або LASS . Обсяг військової співпраці між країнами залишається поза увагою широкого загалу, проте роль Китаю на боці рф не зменшується, а тільки зростає із продовженням війни. Цікаво, що натомість відбувається зворотній процес зменшення військово-технічної та фінансової допомоги серед ключових гравців держав вільного світу. Щодня найманці в збройних силах рф, офіцери-спостерігачі, а також представники державних компаній Китаю виносять уроки з війни в Україні та послідовно інтегрують та масштабують їх у своїй системі бойових спроможностей.
Ефективною відповіддю на це має стати розширення технологічної та безпекової співпраці України із Японією та Південною Кореєю. Насамперед, спільним між нашими країнами є бажання зберегти життя громадян та захистити власні кордони. Всі вищезазначені країни перебувають у стані постійної небезпеки через агресивні диктаторські режими на своїх кордонах та їхні претензії. Відповіддю на ефективну співпрацю росії із її партнерами має стати оборонна співпраця України,
Японії та Південної Кореї. Одним з напрямків такої співпраці на рівні оборонно-промислового комплексу може стати модернізація та масштабування бойових рішень українських компаній у співпраці із приватним сектором Японії та Південної Кореї, а також за умови наявності державної підтримки Урядів цих країн.
Варто також зауважити, що багато закордонних компаній проводять свою політику дуже мудро та довгостроково під час пошуку українських партнерів вже зараз. У Тріада Трейд Партнерс ми фокусуємося на тому, аби надати нашим клієнтам комплексне рішення на їхній запит. Програма «Trade Representatives Office» була створена для того, щоб пропонувати широкий спектр консалтингових послуг для малих та середніх компаній оборонного сектору, які або планують вийти на ринок України, або вже працюють в Україні. Ми прагнемо продемонструвати оборонні можливості України на міжнародній арені. Ці зусилля являють собою презентацію українських оборонних компаній та їхньої продукції на світових ринках, висвітлення їхніх інновацій та досвіду.
Українські оборонні компанії представляють інтерес, насамперед, через наявність великого каталогу продуктів із бойовим досвідом та відносно недорогим серійним виробництвом, яке можливо розвивати спільно із партнерами.
Інтегрований бойовий досвід українських компаній можливо модернізувати та масштабувати в спільних україно-японських та україно-південнокорейських оборонних рішеннях. Наприклад, технологічна співпраця в галузі протиповітряної оборони малої та середньої дальності направлена на створення засобів протидії безпілотникам типу «Гарпія», «Герань», а також балістичним ракетам. Іншими потенційними галузями співпраці в оборонному виробництві є безпілотні системи та засоби протидії ним, ракетно-космічна програма, авіаційна промисловість, бронетанкова промисловість, виробництво артилерійського озброєння та боєприпасів. Такі спільні рішення стали б ефективними засобами протидії розробленим рішенням країн-агресорів та змогли б гарантувати безпеку та економічний добробут для всіх учасників співпраці.
