Страхування ризиків через КІК або іноземного страховика

Ми розглянули вже багато кейсів щодо використання інструментів мінімізації податку на прибуток, і сьогодні пропоную  змоделювати операцію із залученням страхових послуг між пов’язаними особами або зі «зручною» юрисдикцією, яка буде націлена на: 

• зменшення прибутку в юрисдикції з високим податком (наприклад, в Україні);
• перенесення прибутку до юрисдикції з низьким або нульовим оподаткуванням страхових компаній.

Структура схеми та учасники

• Українська компанія (УК) — підприємство, яке має високий податковий тягар.
• Іноземна страхова компанія (ІСК) — контрольована іноземна компанія або пов’язана особа, зареєстрована в юрисдикції з пільговим оподаткуванням (наприклад, Беліз, Бермуди, Монако).
• Контрагент або клієнт — реальний або фіктивний замовник товару/послуги.

Суть операції

Українська компанія страхує свої ризики (наприклад, фінансові, транспортні, валютні, кіберризики, відповідальність перед третіми особами тощо) в іноземній страховій компанії, наприклад, на суму $5 млн. За це вона платить страхову премію, яка:

• списується у витрати відповідно до ПКУ;
• надходить до ІСК, яка або акумулює кошти, або не виплачує жодних компенсацій.

Податковий ефект

Аналіз такої операції з боку трансфертного ціноутворення

1. Контрольованість

   • Якщо ІСК — пов’язана особа або зареєстрована у низькоподатковій юрисдикції (згідно з переліком КМУ), то така операція контрольована.
   • Потрібне дотримання принципу витягнутої руки (arm's length).

2. Визначення ринковості

   • Аналіз проводиться за методом порівняльної неконтрольованої ціни (Comparable Uncontrolled Price — CUP), якщо є ринкові страхові премії на аналогічні ризики.
   • Проблема: часто страховий ризик є «штучно завищеним» або його складно порівняти через унікальність.

3. Оцінка економічної обґрунтованості

   • Чи реальні ризики?
   • Чи є аналогічне покриття на українському ринку за нижчу ціну?
   • Чи були страхові виплати?

4. Ризики

   • Завищення вартості страхової послуги — витрати не відповідають принципу витягнутої руки.
   • Фіктивність ризику — ризик надуманий або такий, що не вимагає страхування.
   • Відсутність реального страхового покриття або виплат.
   • КІК-оподаткування — якщо ІСК є КІК, прибуток такої компанії може підпадати під оподаткування в Україні.
   • Блокування витрат за ст. 39 ПКУ — якщо не буде підтверджено обґрунтованість та економічну доцільність.

Стратегії маскування податкової вигоди від страхування

1. Страхування опціонів, ліцензій, ноу-хау, ТМ тощо

   • Страхується «втрата прибутку внаслідок зниження вартості інтелектуальної власності», наприклад:

     • падіння вартості бренду,
     • втрата прав на ПЗ/патент,
     • ризик «відкликання дозволу» на торгівлю.

   Маскування: операція виглядає як «управління ризиками нематеріальних активів», але премія велика, не перевірена, не відповідає реальності.

2. Фінансове страхування (Surety Bonds / Credit Insurance)

   • Страхування ризику неплатежу контрагентом або банком.
   • Часто використовується у зв’язках з пов’язаними компаніями: одна з них виступає поручителем або страховиком за кредитом, наданим іншою.

   Маскування: фактично — це передача прибутку у вигляді внесків за «гарантії», без реального ризику.

3. Fronting insurance

   • Пов’язана компанія в Україні укладає договір із великою міжнародною страховою компанією, яка лише «передає ризик» далі (ретроцесія) на компанію, яка є фактично підконтрольною бенефіціару.

   Маскування: участь респектабельного страховика на першому етапі створює ілюзію ринковості та незалежності.

4. Виплати за умовно страховими договорами із відкладеним ризиком

   • Страхується ризик, який або взагалі не настане, або може настати через 10+ років (наприклад, відповідальність за екологічне забруднення, медична практика, судові витрати за майбутні імовірні претензії).

   Маскування: визнання витрат уже зараз, при тому, що зобов’язання можуть не настати ніколи.

Як бачимо, усі ці моделі:

• передбачають одностороннє списання витрат у юрисдикції з високим податком (наприклад, в Україні);
• мінімізують оподаткування прибутку страхової компанії через її юрисдикцію або особливий статус (КІК, траст тощо);
• ускладнюють податковий контроль, бо страхування зазвичай оцінюється експертно, а не за чітко фіксованою ринковою ціною.

Як підготувати аргументацію для податкової при використанні подібних схем

Чекліст документів та аргументів:

Висновок

Використання страхування як інструменту оптимізації податку на прибуток вимагає особливої уваги до прозорості операцій, адже саме цей напрям податкові органи дедалі частіше розглядають як зону ризику для трансфертного контролю. 

 Отже, оптимізація — так, але тільки в межах закону і з належною аргументацією.