Приватне дослідження-огляд: Weld Card, UAHg та виклики регуляторики в Україні

На глобальному ринку вже сформувався цілий спектр карткових криптопродуктів — від американської Coinbase Card до регіональних рішень на кшталт Trustee Plus у Литві чи Bybit Card в ОАЕ. Більшість таких продуктів дозволяють користувачам витрачати криптовалюту в реальному секторі економіки, забезпечуючи автоматичну конвертацію в фіат на момент транзакції. Наприклад, Binance Card (Мальта) інтегрована з біржовим акаунтом і надає кешбек у BNB, в той час як WhiteEX (Кіпр) дозволяє навіть анонімну реєстрацію.

На цьому тлі Weld карта, створена в Україні у співпраці Weld Money та Unex Bank, стала першим подібним рішенням у регіоні, яке формально об’єднує банківську інфраструктуру з криптогаманцем. Водночас унікальний регуляторний ландшафт України та відсутність узгодженого правового статусу криптовалют робить цей продукт не лише технологічним експериментом, а й предметом глибокого правового аналізу, який не завершується цією статтею.

Найцікавіша, з точки зору регуляторних вимог та юридичної конструкції, Weld карта від Unex Bank, який має ліцензію НБУ № 56 від 28.10.2011 року. Разом з Mastercard та фінтех-стартапом Weld Money банк емітував першу в Україні платіжну картку weld, яка б поєднувала звичний для кожного українця платіжний інструмент та криптовалюти.

Згідно з інформацією з сайту Unex Bank картка дозволяє розраховуватися криптовалютою за товари та послуги всюди, де доступні безготівкові оплати. Weld card – це цифрова платіжна картка на базі Debit Mastercard, яка прив’язана до криптовалютного гаманця на платформі Weld Money. Картку можна додати до Apple Pay, Google Pay і розраховуватися криптовалютою без необхідності самостійної конвертації у фіатну валюту. Конвертація криптовалюти відбувається в автоматичному режимі: при розрахунку карткою weld еквівалентна сума списується з криптовалютного балансу гаманця Weld Money. Усі турботи щодо розрахунків беруть на себе партнери проєкту: банк проводить операцію в гривні, а еквівалент списується з криптовалютного балансу користувача.

Оформлення віртуальної картки відбувається онлайн на платформі Weld Money із використанням технологій верифікації та ідентифікації клієнтів (Дія).

Стартап Weld Money був заснований у 2020 році. Після IDO та запуску нативного токена WELD, проєкт провів лістинг на централізованих біржах (BitMart, Bitrue) та децентралізованих платформах (PancakeSwap, Uniswap). Технологія WELD працює на мережах Ethereum та Binance Smart Chain (BSC), з відповідними механізмами безпеки — proof-of-stake та proof-of-staked-authority.

Відмінною рисою WELD є дефляційна модель з щомісячним «викупом» токенів з ринку. Це мало зменшувати загальну кількість токенів і потенційно підвищувати їхню вартість. WELD також позиціонував себе як криптокартка для України та СНД, яка дозволяє легальні криптоплатежі.

Незважаючи на поширеність альткоїнів, в Україні криптовалюти не мають визначеного правового статусу. Водночас у ЄС діють вимоги регламенту MiCA. Це створює численні питання як щодо статусу самої картки, так і щодо статусу токена WELD. Особливо враховуючи його лістинг на DEX.

На CoinMarketCap капіталізація WELD — 700 тис доларів. Проте публічна технічна документація обмежена: останні пости в Twitter — 2023 року, детальний опис технології знайти не вдалося. Трейдинг здійснюється на WhiteBit та Huobi.

Також досвідчений криптоексперт Олексій (ім’я змінене), який побажав залишитись анонімним, надав власну оцінку монети WELD. На його приватну думку, як досвідченого аналітика, монета з капіталізацією менше 50 млн. – це вже доволі яскравий маркер сумнівності монети, оскільки з подібною низькою капіталізацією можуть бути тільки мемкоїни. Переважна більшість проєктів з капіталізацією менше 50 млн. – це нові проєкти/стартапи (тобто, строк з моменту запуску – не більше року), які в подальшому значно збільшують власну капіталізацію за перші три місяці, в тому числі за рахунок прозорості і довіри інвесторів. Більшість досвідчених трейдерів навіть не рекомендують торгувати монетами, у яких капіталізація менше 50 млн. через високі ризики шахрайства або недостатність капіталу на розвиток (недосконалу фінансову модель).

Також, Олексій зауважив, що в цієї монети всього 375 холдерів (інвестор, який купує криптовалюту і утримує її в довгостроковій перспективі, не прагнучі швидкого продажу, навіть при коливаннях ціни). Холдери вірять у довгостроковий потенціал активу та готові чекати, поки ціна зросте, ігноруючи короткострокові ринкові коливання монети, що критично мало, особливо для монети, яка позиціонує себе як стейблкоїн. Наприклад, мемкоїн PEPE станом на 16.05.2025 мав більше 450 тис. холдерів. На думку Олексія, незначна кількість холдерів може бути залучена власником монети за допомогою особистих знайомств та підписників у соцмережах. Цього достатньо, щоб створити хоча б незначний ефект активності та попиту на монети. Інший варіант – власноручне створення потрібної кількості нехостованих гаманців і власноручний опосередкований викуп власної ж моменти для створення того ж фіктивного ажіотажу.

При цьому, Олексій звернув увагу на дивну особливість монети – оборот в більше ніж 148 млн. доларів при такій незначній капіталізації та кількості холдерів. Ще один «червоний прапорець» - на деяких торгових майданчиках відсутня інформація про емісію, яка взагалі має бути відкритою, публічною, прозорою. Якщо таких даних немає – власник не відмовився від власності і може надрукувати ще монети за власним бажанням, в тому числі, з метою зниження її вартості і отримати таким чином вкладені кошти інвесторів.

Фідбек користувачів, який вдалось знайти в мережі Інтернет, вказує на такі моменти: 

• конвертація USDT здійснюється за курсом НБУ + комісія; 
• відсутність інформації про правила валютування і конвертації призводить до збитків; 
• у застосунку банку картка не відображається, проте з’являється кредит “ТП UNEX WELD” з 0 балансом і 42% річних; 
• ризики податкових наслідків при некоректному трактуванні операцій як доходу фізособи (ПДФО, ВЗ); 
• відсутність публічних тарифів, незрозумілі правила обліку; 
• договір передбачає залучення колекторів, змінюваність кредитного ліміту, автоматичне списання коштів без розпоряджень.

Карта підтримує лише стейблкоїни USDT та UAHg (мережа TRC-20). Стейблкоїни автоматично конвертуються в гривню. Поповнення можливе через гаманець або через прив’язку біржі (Huobi, WhiteBit) за API.

Особливої уваги заслуговує гривневий стейблкоїн UAHg. Його емітент — компанія, яка продає токени UAHg за USDT/USDC/DAI. Отримані доларові стейблкоїни утримуються в резерві та використовуються виключно для викупу. Продаж і викуп токенів відбувається через дистриб’юторів за курсом готівкової гривні МінФіну. Далі токени потрапляють на вторинний ринок.

На сайті Mastercard (сторінку вже видалено) зазначалось, що картка базується на Debit Mastercard і дозволяє розраховуватись USDT, у майбутньому — BTC та іншими альткоїнами. Також, за потреби, можна було замовити пластикову картку в Unex Bank.

Станом на період перед закриттям: 

• Кредитна лінія: 40 000 грн. строком на 12 місяців, автоматичне продовження, РРПС 52,78% річних. 
• Максимальний ліміт – 150 000 грн. Пільговий період – до 62 днів під 0,0001%. - Випуск/перевипуск фізичної картки офіційно не передбачався після листопада 2022 року.

Висновки для фахівців з оподаткування, регуляції та юриспруденції:

1. Проблема подвійної природи: Weld Card є водночас і кредитним продуктом банку, і криптокарткою, що створює колізію у тлумаченні її як класичного банківського інструменту чи посередника криптовалютних операцій.
2. Відсутність нормативного підґрунтя в Україні: наразі в Україні криптовалюти не мають чітко визначеного правового режиму. Це ускладнює класифікацію операцій для оподаткування.
3. Податкові ризики для фізосіб: у разі відсутності автоматичної звітності будь-яка операція з конвертації криптовалюти може розглядатися як дохід і потребуватиме ручного декларування.
4. Регуляторна невизначеність UAHg: модель обміну через дистриб’юторів без гарантій від банку чи регулятора викликає питання щодо стабільності й прозорості емітента.
5. Ризики AML/KYC: без чітких процедур комплаєнсу згідно із вимогами AMLD/МіCA або Нацбанку, використання такого інструменту може бути проблематичним з точки зору банківського нагляду.
6. Можливі зловживання: якщо Weld Card використовувалась як канал для непрозорої конвертації криптовалют, це створює потенційні ризики для фінмоніторингу та фіскального контролю.

Ситуація з Weld Card демонструє складність інтеграції криптовалютних інструментів у регульовану фінансову систему без чіткої законодавчої бази. Для подальшого розвитку подібних продуктів необхідна гармонізація з європейськими нормами MiCA та створення прозорих інструментів AML/KYC на національному рівні.