Запитання-відповідь щодо трансфертного ціноутворення

І. Який найкращій період для складання Документації з трансфертного ціноутворення за 2024 рік?

Ось ключові моменти, які слід враховувати:

1. Гранична дата подання звіту — 1 жовтня 2025 року

   Це означає, що документація має бути готова не пізніше кінця вересня, але щоб уникнути форс-мажорів, краще мати запас часу (принаймні 2–3 тижні до дедлайну).

2. Доступність зіставної інформації

   • Бази даних типу Orbis, TP Catalyst, RoyaltyRange оновлюються поступово протягом року.
   • Зазвичай найбільше оновлень з’являється в червні–серпні, коли вже є фінансова звітність іноземних компаній за попередній рік (тобто 2024 рік).
   • У травні–червні ще може бути нестача нових даних, особливо по малих або приватних компаніях.

   Тобто я б рекомендувала найкращий період для підготовки документації — середина липня–початок вересня 2025 року.

   Що це дає?

   • вже достатньо оновлених ринкових даних за 2024 рік;
   • можливість підготувати якісні порівняльні аналізи;
   • час на коригування, якщо з’являться нові факти або зміниться підхід ДПС.

   Як підготуватися і що зробити раніше?

   У період травень–червень:

   • проаналізувати, які контрольовані операції мали місце;
   • підготувати загальний опис компанії, групи, функціональний аналіз;
   • перевірити, які джерела інформації доступні;
   • сформулювати попередні гіпотези щодо методів і діапазонів.

ІІ. Що краще використовувати при аналізі контрольованих операцій — внутрішні чи зовнішні зіставні операції?

Пріоритет — за внутрішніми операціями.

Згідно з п. 39.3 ПКУ, внутрішні зіставні операції мають пріоритет, якщо вони відповідають критеріям зіставності:

• однаковий товар/послуга;
• зіставні умови поставки (інкотермс, строки оплати тощо);
• зіставні обсяги;
• однакові функції, ризики, активи.

Які плюси:

• не потрібно валютних і географічних коригувань;
• більш переконливі для податкової;
• простіше аналізувати та документувати.

Рекомендую використовувати зовнішні операції — лише якщо:

• відсутні незалежні внутрішні операції;
• внутрішні не можна визнати зіставними навіть після коригувань.

Плюси:

• ширше коло для порівняння;
• дозволяє підтвердити ринковість унікальних операцій.

Мінуси:

• потрібно робити коригування (на валюту, ризики, функції);
• складніше обґрунтовувати.

ІІІ. Як правильно використовувати внутрішні зіставні операції?

1. Зібрати всю інформацію про умови цих операцій:

   • ціна, дата, валюта, обсяг, умови оплати, логістика;
   • контрагент (чи дійсно незалежний);
   • функції компанії в угоді.
2. Порівняти з умовами контрольованої операції з пов’язаною особою.

3. Зробити коригування, якщо є розбіжності:

   • наприклад, відтермінування платежу — потрібно врахувати дисконт;
   • інший обсяг — врахувати об’ємні знижки.
4. Документально обґрунтувати вибір — і показати, чому внутрішнє зіставлення є релевантним.

ІV. Чи допускається застосування кількох методів одночасно, чи все ж необхідно зупинитися на одному — найбільш обґрунтованому — та чому саме?

У сфері трансфертного ціноутворення загальне правило полягає в тому, що для аналізу контрольованих операцій слід обирати один метод, який є найбільш обґрунтованим та відповідним обставинам конкретної операції. 

Це випливає з вимог п. 39.3.1.1 Податкового кодексу України (ПКУ), де прямо зазначено:

«Для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» застосовується один із методів, що передбачені підпунктами 39.3.1.1–39.3.1.5 цього пункту».

Проте, у деяких випадках можливо та доцільно використовувати комбінацію методів або додатковий метод у таких ситуаціях:

1. Для підтвердження результатів основного методу – наприклад, якщо застосовано метод порівняльної неконтрольованої ціни, можна використати метод рентабельності як додатковий доказ.
2. Коли один метод не дає однозначного результату – наприклад, у випадку недостатності даних для прямого порівняння.
3. При аналізі різних груп операцій – якщо йдеться про різні за характером транзакції, для кожної може бути доцільним інший метод.

Закон вимагає обрати один основний метод для обґрунтування відповідності принципу «витягнутої руки», але не забороняє використовувати інші методи як допоміжні або для підтвердження обраного підходу. 

Основне – обґрунтувати, чому саме обраний метод є найбільш відповідним, виходячи з фактичних обставин операції, доступної інформації та характеру бізнесу.

Якщо у вас залишилися додаткові питання або з’являться нові ситуації, які потребують аналізу, — не вагайтеся звертатися. Завжди рада поділитися досвідом і допомогти знайти практичне рішення.