Трансфертне ціноутворення та BEPS: як глобальні правила впливають на український бізнес
У глобалізованому світі трансфертне ціноутворення (ТЦУ) стало важливою темою для міжнародного оподаткування.
Україна не залишилася осторонь. Уже кілька років наша податкова система адаптується до стандартів BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), що розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Що таке BEPS і навіщо це Україні?
BEPS — це ініціатива, спрямована на запобігання «розмиванню» податкової бази та переносу прибутків до юрисдикцій із низьким оподаткуванням. Багато міжнародних компаній мінімізували податки через штучні схеми трансфертного ціноутворення, і BEPS покликаний це зупинити.
Україна приєдналася до Плану дій BEPS у 2017 році, а з 2020 почала поетапно впроваджувати ключові елементи.
Основні правила BEPS, які діють в Україні
- Звітність у розрізі країн (CbC Reporting) — для великих міжнародних груп компаній із консолідованим доходом понад 750 млн євро.
- Документація з ТЦУ відповідно до трирівневої структури (Local file, Master file, CbC).
- Концепція «розширеної реальності» операцій — оцінюється не тільки форма, а й економічна суть.
- Оновлені правила щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) — з 2022 року.
- Впровадження тесту основної мети (“Principal Purpose Test”) для уникнення зловживань податковими конвенціями.
Реальні приклади
Український експортер зерна
ТОВ «АгроХолдинг» експортує продукцію через пов’язану компанію на Кіпрі. Раніше вона продавала зерно за цінами, нижчими за ринкові, а прибуток залишався на Кіпрі.
З 2021 року податкова вимагає документацію з ТЦУ, аналіз функцій, ризиків і активів.
Після аналізу зіставних операцій (метод порівняльної неконтрольованої ціни) виявлено заниження прибутку в Україні. Результат — донарахування податку на прибуток + штрафи.
ІТ-компанія
Українська компанія з надання ІТ-послуг отримує 90% доходу від компанії в США, з якою має загального власника.
За новими вимогами ТЦУ, вона повинна обґрунтувати, що вартість послуг відповідає ринковій.
Якщо рентабельність значно нижча, ніж у зіставних компаній, — можливі податкові донарахування.
Приклад із сонячної енергетики
ТОВ «Енергопром» (Україна) продає сонячні панелі пов’язаній компанії в Нідерландах за заниженою ціною.
Після цього нідерландська компанія перепродає товар кінцевому покупцеві за ринковою ціною.
Наслідки:
- Державна податкова служба України аналізує ринкову вартість товару;
- Доходи в Україні занижені — виникає донарахування податку на прибуток і ПДВ;
- Компанія може бути оштрафована за порушення принципу «витягнутої руки».
Аналітичні спостереження:
- Формальний підхід до визначення митної території без аналізу економічної сутності операції призводить до податкових спорів.
- Податкові органи контролюють економічну сутність угод, а не лише юридичну форму.
- Україна, згідно з Керівництвом ОЕСР, повинна застосовувати принцип економічної сутності під час аналізу трансфертного ціноутворення.
Як бізнесу захистити себе?
- Ретельно вести документацію з ТЦУ — це головний захист під час перевірок.
- Використовувати аналіз зіставних операцій — дані з баз даних (наприклад, Orbis, Amadeus).
- Періодично переглядати політику ТЦУ — умови ринку змінюються.
- Враховувати сучасні вимоги BEPS — зокрема щодо звітування по країнах (CbC Reporting) та контролю за іноземними компаніями.
- Готуватися до обміну податковою інформацією між країнами.
Трансфертне ціноутворення та правила BEPS — це не просто модні терміни. Це реальність, яка вже сьогодні формує податкові ризики для українських компаній.
Бізнесу важливо не лише відповідати вимогам, а й розуміти логіку контролюючих органів. У майбутньому податкові перевірки ставатимуть дедалі точнішими, тож прозорість і підготовка — найкращий захист.
