Інфляція: що це таке, які її види, причини та наслідки

Інфляція – економічне явище, яке стосується кожного з нас. Термін став частиною загальновживаної лексики. Що ж насправді приховує за собою це слово?

У цій статті розкриємо сенс цього поняття, розглянемо причини інфляції, типи та наслідки інфляції для економіки й кожної людини зокрема. Ви дізнаєтеся, як захистити свої заощадження від знецінення.

Що таке інфляція

Інфляція – це стійке зростання цін на продукцію та послуги, яке супроводжується зниженням купівельної спроможності грошей. Наприклад, сьогодні за 100 гривень можна купити кілограм яблук і стільки ж бананів, а через рік – лише по 700 грамів яблук і бананів, бо вартість фруктів зросте. Оце і є сутність інфляції.

Зобразимо процес знецінення грошей схематично. Як товар постане мобільний телефон.

Як бачимо, для придбання одного й того самого смартфона в I кварталі 2024 року потрібно було значно менше грошей, ніж знадобиться в I кварталі 2025 року. Тобто з часом гроші стали менш цінними.

Розрізняють інфляцію:

• Загальну – це рівень зростання цін на всі товари та послуги в економіці загалом за певний період.
• Базову – це довгостроковий показник зміни рівня цін. Зазвичай до розрахунків не включають харчові продукти, енергоносії. Структура базового варіанту може відрізнятися в різних країнах залежно від особливостей їхньої економіки.

Показником динаміки загального рівня цін на продукцію та послуги, які населення купує не для виробничого споживання, є індекс інфляції або індекс споживчих цін. Найкраще прослідкувати зміни індексу можна завдяки графічному відтворенню.

Розгляньмо графік світової інфляції протягом 2008–2022 рр. на прикладі країн, що входять до складу Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). За даними Liberty Street Economics, він має такий вигляд:

Графік демонструє різке зростання цін у цих країнах у 2022 році та поступове їх зниження на початку 2023 року.

А ось графік-діаграма інфляції в Україні впродовж останніх 5 років, наведена bne IntelliNews:

Ситуація аналогічна світовій. На початок 2024 року ріст стабілізувався.

На підставі аналітики Мінфіну у 2024 році маємо в Україні таку динаміку індексу споживчих цін.

Причини зростання інфляції

Основні причини, чому виникає інфляція:

• Зростання попиту. Якщо він перевищує пропозицію, виробники підвищують ціни. Стимулює попит і зростання доходів населення.
• Зменшення пропозиції. Несприятливі природні умови (посухи, повені), війни, політична нестабільність призводять до зменшення виробництва. Наслідок – зростання цін.
• Збільшення грошової маси. Коли Національний банк (НБУ) збільшує обсяг грошей в обігу швидше, ніж зростає економіка, то вони втрачають свою вартість. За цих умов відсоток інфляції підвищується.
• Інфляційні очікування. З огляду на ймовірність здорожчання товарів споживачі починають їх скуповувати. У відповідь продавці необґрунтовано підвищують ціни. Відбувається така «дивна» ситуація: ціни зростають тому, що всі очікують їхнього зростання.
• Девальвація національної валюти. Зумовлюється низьким рівнем експорту. Це призводить до падіння продажів за іноземну валюту. Інший варіант – валютні спекуляції.
• Дисбаланс державних видатків і прибутку. Додаткова емісія на покриття дефіциту бюджету провокує знецінення грошових коштів.
• Монополізація ринку. Зосередження ринку в одних руках обмежує конкуренцію. Ціни на позиції або послуги підприємств-монополістів підвищуються.

Є й неекономічні чинники зростання цін: війни, пандемії, політична розбалансованість, втрата довіри уряду, психологічні фактори тощо.

Схематично процес формування інфляції виглядає так:

Отже, глобально цей економічний процес спричиняють два показники:

• скорочення кількості продукції при незмінному обсязі фінансів в обігу;
• збільшення грошової маси шляхом емісії.

Види, типи та форми прояву інфляції

Види інфляції визначають за темпами росту за 12 місяців:

• Повзуча – ріст цін до 5% за рік.
• Помірна – ціни зростають повільно, максимум на 10% за рік.
• Інфляція, що галопує – збільшення цін за рік складає від 20 до 200%. Стан економіки країни є депресивним, здорожчання поглинає прибуток, купівельна спроможність громадян зменшується. Громадяни воліють зберігати гроші у валюті, акціях, облігаціях тощо.
• Гіперінфляція – показник становить більш як 200% на рік. Такий стан економіки потребує радикальних рішень. Існує ризик витіснення національної валюти.

Типізація інфляції:

• Інфляція попиту – порушення рівноваги між попитом і пропозицією в бік попиту. Зростає економіка, підвищуються зарплати. Населення більше витрачає на покупки. Виробники підіймають ціни, аби уникнути дефіциту та збільшити рівень виплат для своїх працівників.
• Інфляція пропозиції – зростання цін через збільшення витрат на виробництво (зростання вартості сировини, підвищення рівня зарплат). Прибутковість і обсяг продукції скорочується. Пропозиції для продажу зменшуються. Це, своєю чергою, призводить до підвищення рівня цін.

На практиці не завжди легко розрізняти види та типи інфляції. Економічні процеси взаємопов'язані. Скажімо, зростання зарплати може виглядати і як інфляція попиту, і як інфляція пропозиції.

Інфляцію класифікують ще й як збалансовану і незбалансовану. Збалансована – коефіцієнт зростання цін на все однаковий. Незбалансована – ціни на різні групи товарів і послуги зростають нерівномірно.

Також розрізняють інфляцію:

• Очікувану (прогнозовану) і неочікувану (непрогнозовану).
• Імпортовану – зростання цін на імпорт та/або збільшення валютних коштів.
• Експортовану – аналогічний процес до імпортованої, але дотичний експортних товарів.
• Відкрита – виникає без контролю з боку держави.
• Прихована – рівень цін і зарплати контролюються державою.
• Короткострокова – різке зростання попиту. Спостерігається дефіцит товару та перевищення ринкової вартості.
• Довгострокова – спричинена емісією грошей і знеціненням національної валюти (гривні) відносно курсу іноземної валюти (долара, євро) та/або ціни на золото.
• Локальна та світова інфляція – залежно від території поширення.

Визначимо основні форми інфляції. Цінова виявляється як зростання цін та, відповідно, падіння купівельної спроможності грошей. Інфляція заощаджень – знецінення фінансів. Виражається у зростанні вимушених заощаджень водночас із зафіксованими урядом цінами та доходами. Девальвація – інфляція грошей простежується в падінні курсу національної валюти відносно курсу іноземних валют.

Протилежне явище – дефляція – це коли ціни знижуються. Тривалий процес дефляції може спричинити економічну кризу.

Як розрахувати рівень інфляції

Обчисленням рівня знецінення грошей у нашій країні займається Державна служба статистики України. Для цього використовується спеціальна затверджена методика розрахунку.

У спрощеному вигляді процес виглядає так:

1. Формується набір важливих і популярних споживчих товарів. До набору товар включають, якщо частка витрат населення на нього складала щонайменше 0,1%. Список переглядається кожні 5 років.
2. Вибираються території, де аналізуватиметься інформація про зростання цін. Визначаються точки збору інформації – «точки репрезентації».
3. Завершальний етап – перевірка цін, узагальнення, аналіз. Спочатку йде обробка інформації, зібраної в конкретному населеному пункту. Потім формуються середні цінники продукції на регіональному та державному рівнях. Після порівняння з попередніми періодами (місяцем, роком) індекс споживчих цін публікується на сайті Держстату.

Як порахувати індекс інфляції. Використовують формулу:

де:

• P0, P1 – ціни одиниці товарів (послуг) базового та звітного періодів,
• g0 – кількість товарів у фіксованому наборі.

Ще обчислюють темп зростання цін:

де,

• ІСЦ1 – індекс споживчих цін у поточному році (періоді);
• ІСЦ 0 – індекс споживчих цін у попередньому році (періоді).

Показник демонструє розмір прискорення або уповільнення інфляції.

Детальну інформацію про індекс споживчих цін за всіма категоріями за поточний та попередні роки можна переглянути на сайті Мінфіну.

Методи боротьби зі зростанням цін

До основних методів подолання зростання цін належить монетарна та фіскальна політика.

Монетарна політика – низка заходів уряду, спрямованих на забезпечення стабільності національної валюти. Здійснюється через центральний банк (в Україні – НБУ). Саме цей фінансовий орган забезпечує управління обсягом грошей в економіці та регулює ставки відсотків за кредитом та депозитом.

Заходи:

• Посилення НБУ кредитно-грошової політики: підвищення відсоткових ставок. Слідом такі ж дії проводять комерційні установи. Кредит стає непривабливим, інвестиції зменшуються, уповільнюється виробництво та, відповідно, рівень інфляції.
• Операції з цінними паперами. Аби зменшити грошову масу в обігу банки продають облігації. Ліквідність грошей зменшується, знецінення національної валюти уповільнюється.
• Таргетування інфляції. НБУ встановлює чітко визначену інфляційну ціль і використовує різні інструменти монетарної політики для її досягнення.
• Контроль цін. Уряд визначає максимальну та мінімальну ціну на певну продукцію. Товари найпершої потреби стають більш доступними. Спосіб є малоефективним і дієвим лише в короткостроковій перспективі. Крім того, може спричинити збитки для виробників. Це може призвести до погіршення якості продукції та послуг, дефіциту і навіть появи «чорного» ринку.

Перевагою монетарної політики є швидкість прийняття рішень. Недоліки – затримка результатів. Іноді зміни можна буде побачити тільки за декілька місяців, а то і через один-два роки.

Фіскальна або податково-бюджетна політика – низка заходів уряду, що спрямовані на управління економікою шляхом зміни витрат і податків. Головні компоненти – це державні доходи й видатки.

Заходи:

• Підвищення рівня оподаткування. Доходи споживачів і особистий попит падають. Грошей в обігу стає менше. Сповільнюється економіка, а слідом за нею зменшується рівень знецінення грошових коштів. Найбільше страждають громадяни з середнім і низьким доходом.
• Зменшення видатків за окремими статтями. Спостерігаємо такий ланцюг змін: зменшення фінансування – зниження обсягів роботи – падіння доходів споживачів – падіння особистого попиту.

Перевага фіскальної політики полягає у швидкості отримання результатів і регулюванні процесу в окремих сферах або регіонах. Недоліком є процедура прийняття рішень, яка містить політичний компонент. А це може затягувати впроваджувальний процес.

На що впливає інфляція

Наслідками інфляції є:

• Зниження купівельної спроможності. Гроші знецінюватимуться і з часом погіршуватиметься рівень життя людей. Споживачі будуть економити гроші й витрачати їх переважно на предмети найпершої потреби. Інші сфери економіки просядуть.
• Зменшення та знецінення заощаджень. Відкладати гроші немає можливості, бо зростання цін спустошує гаманці населення. Заощадження знецінюються.
• Зменшення прибутків у тих сферах, які не відносять до категорії «найпершої потреби». Держава недоотримає податки.
• Зниження обсягів інвестицій. Високий рівень зростання цін провокує ситуацію, коли громадяни якнайшвидше позбавляються від грошей. Інвестори не ризикують вкладати кошти у розвиток держави. Найкраще для них – вкласти фінанси в іноземні товари й валюту.

Гроші перестають бути функцією міри вартості та засобом обігу. Існує ризик бартеризації економіки.

Як зберегти заощадження від знецінення

Аби соціально-економічні наслідки інфляції вплинули на заощадження мінімально, скористайтеся такими порадами:

• Оформіть депозит у банку або придбайте облігації внутрішнього займу (за умови помірної інфляції).
• Обміняйте грошові накопичення на іноземну валюту: долари або євро.
• Вкладіть фінанси у банківське золото у вигляді злитків або монет.
• Розгляньте варіант придбання перспективної нерухомості. Оптимальний варіант – недобудована нерухомість у новобудові. Тоді можна не тільки зберегти гроші від знецінення, а ще й збільшити їх. Адже в добудованому стані нерухомість коштуватиме дорожче.

Розглядайте різні варіанти інвестування. В комплексі вони допоможуть не лише зберегти, але й примножити ваші заощадження.

Хто заробляє на інфляції

Хоча інфляція є визнаним економічним негативним явищем, є й ті, для кого вона стає вигідною.

У глобальному вимірі це може бути держава. Державний борг «розмивається» інфляцією. Ціни зростають, реальна вартість боргу зменшується. А через застосування заходів фіскальної політики ще й збільшуються податкові надходження.

Вигідна інфляція також боржникам, які беруть кредити у фіксованих сумах. Реальна вартість боргу зменшується під час зростання цін.

Заробити на інтенсивному рості цін шляхом перепродажу зможуть торговці акціями та власники таких активів, як нерухомість, золото.

Світова інфляція

В наш час відбуваються значні коливання світової інфляції. Оптимальним показником індексу споживчих цін є 2%. Саме такий рівень протягом останніх років намагаються тримати більшість держав. Після періоду низького рівня, що тривав кілька десятиліть, світ спостерігав різке зростання. Це пов'язано з низкою факторів: пандемія COVID-19, війна в Україні, розширення грошової маси, геополітична напруженість.

Пригадаймо графік загальної інфляції у країнах ОЕСР за 2008–2022 рр., який ми наводили на початку нашої статті.

З середини 2022 року глобальна загальна інфляція сповільнилася і продовжує знижуватися завдяки жорсткій монетарній політиці.

За прогнозом представниці Міжнародного валютного фонду, інфляція впродовж наступного року уповільниться. У країнах з розвиненою економікою це відбуватиметься швидше.

Підсумовуючи, інфляція – це економічне явище, яке впливає на кожного з нас. Наслідки її можуть бути значними: від знецінення заощаджень до уповільнення економічного зростання. Розуміння її причин, результатів і методів боротьби є ключовим для прийняття обґрунтованих фінансових рішень як для окремих осіб, так і для держави загалом.