Перший кейс — «Голландський бутерброд» (Dutch Sandwich) 

Суть схеми

  1. Компанія зі США створює:

    • Компанію в Ірландії (Ірландія 1), яка є формальним власником ІВ (інтелектуальної власності).
    • Компанію в Ірландії (Ірландія 2), яка веде фактичний бізнес (продажі, операції).
  2. Між ними — прокладка в Нідерландах.
  3. Ірландія 2 платить роялті Нідерландам, а Нідерланди — Ірландії 1.
  4. Прибуток із Ірландії 1 (яка формально керується з Бермудів) не оподатковується.

Дія податкових угод та директив ЄС

  1. Конвенції про уникнення подвійного оподаткування (DTT)

    • Між Ірландією та Нідерландами діє угода, яка звільняє роялті від податків на репатріацію.
    • Немає податку при сплаті роялті → кошти можна «вимити» у низькоподаткову юрисдикцію.
  2. Директива ЄС про відсотки та роялті (Interest and Royalties Directive, 2003/49/EC)

    • Роялті та відсотки між пов’язаними компаніями в різних країнах-членах ЄС звільняються від утримання податку на джерелі.
    • Це дозволяє уникати подвійного оподаткування і одночасно — зловживати схемами.

У результаті: компанії перекачують прибуток через Нідерланди без оподаткування, далі — в Ірландію або на Бермуди, де оподаткування відсутнє.

Як BEPS вплинув на Dutch Sandwich?

BEPS (Base Erosion and Profit Shifting) — 15 кроків від ОЕСР

  • Дії BEPS Action 5, 6 та 8–10 вплинули на цю структуру.

Action 5: «Harmful Tax Practices»

  • Змусив країни відмовитися від пільгових режимів без економічного змісту (наприклад, IP Box без R&D у країні).
  • Ірландія скасувала такі режими — тепер треба мати економічну присутність в Ірландії для податкових пільг на ІВ.

Action 6: «Prevention of Treaty Abuse»

  • Введено тест на головну мету (Principal Purpose Test, PPT).
  • Якщо мета — податкова вигода, то відмовляють у застосуванні DTT або директиви ЄС.
  • Dutch Sandwich уже вважається зловживанням.

Actions 8–10: «Aligning Transfer Pricing Outcomes»

  • Більше уваги до економічного змісту функцій, ризиків, активів.
  • Якщо компанія отримує роялті, але не виконує функцій, не несе ризиків, — дохід може бути перекласифікований.

Як Pillar II змінив гру?

Pillar II — Глобальний мінімальний податок (15%)

  • З 2024 року країни почали впроваджувати GloBE rules — глобальний мінімальний ефективний податок.
  • Якщо група (глобально >750 млн євро обороту) платить менше 15% у певній країні — держава резидент може донарахувати різницю.

Це робить офшорні «прокладки» економічно недоцільними, оскільки податок все одно буде донараховано в основній юрисдикції.

Поточний статус Dutch Sandwich

Елемент «було – стало»

Елемент

Було

Стало

Роялті між Ірландією та Нідерландами

Не обкладалися податком

Підозрюються у зловживанні, можуть бути заблоковані

Інтелектуальна власність в Ірландії

Розміщена без економічної присутності

Потрібен реальний substance (економічна сутність)

Нідерланди як транзитна юрисдикція

Популярна структура

Втрачає ефективність через BEPS; від неї відмовляються

Офшорний витік (Бермуди)

Прибуток не оподатковувався

Pillar II закриває цю можливість

Податкові ризики

Мінімальні

Зростають через CFC rules, GloBE, TP-документацію

Український кейс: «ІТ-аутсорс із офшорним ІВ»

Країни:

  • Україна – команда розробників
  • Кіпр / Естонія – компанія-контрактор (пов’язана особа)
  • Сінгапур / ОАЕ – компанія-власник інтелектуальної власності

Суть схеми

  1. В Україні працює ТОВ або ФОПи, які:

    • наймають програмістів;
    • виконують розробку за технічним завданням;
    • отримують оплату за «аутсорс-послуги».
  2. Кіпрська компанія укладає контракт з українським ТОВ (чи напряму з ФОПами) на розробку за фіксованою ставкою (наприклад, $20/год).
  3. Результати розробки передаються компанії в Сінгапурі, яка:

    • володіє ІВ (програмою, кодом);
    • ліцензує продукт глобальним клієнтам (наприклад, SaaS);
    • виставляє рахунки на $500 тис./місяць. 
  4. Основна маржа залишається в офшорі, українська компанія показує лише витрати на зарплати й мінімальний прибуток.

Мета схеми

  • Мінімізувати оподаткування в Україні (ПДФО + ЄСВ для ФОПів / 5% податку для ТОВ на 3-й групі).
  • Уникнути оподаткування прибутку в Україні.
  • Перенести оподатковуваний прибуток у юрисдикції з низькими або відсутніми ставками.

Проблеми з погляду ТЦО та BEPS

  1. Формальне відчуження ІВ. Хоча розробка велась в Україні, економічна суть показує, що:

    • функції R&D виконуються в Україні;
    • ризики – теж (помилки, переробка);
    • ІВ штучно виведено на офшор.

    Це дає підстави вважати, що ІВ створено в Україні, отже — прибуток має бути тут.

  2. Занижена винагорода

    • $20/год — неринкова ціна за складну розробку SaaS;
    • метод порівняльної рентабельності (TNMM) покаже, що в Україні має залишитися більший прибуток.
  3. Контрольовані операції

    • Якщо українське ТОВ має оборот >150 млн грн, і обсяг операцій з пов’язаною компанією >10 млн грн — потрібне ТЦ-дослідження.

Ризики за українським законодавством

  • Податкові коригування: за статтею 39 ПКУ податкова може:

    • донарахувати прибуток;
    • визнати операції контрольованими;
    • нарахувати податкові зобов’язання на «виведений» дохід.
  • Порушення валютного контролю (якщо IP створюється тут, а передається без належного оформлення).
  • Ризик визнання ФОПів «трудовими відносинами» (особливо, якщо ФОПи не мають інших замовників).

Як бачимо, обидва кейси яскраво демонструють, що межа між оптимізацією та ухиленням є тонкою — і дедалі частіше цю межу встановлює не бізнес, а податкові органи та міжнародні правила гри.