У взаємопов’язаному глобальному світі 2020-х гроші перетинають океани зі швидкістю натискання на екран. Ця миттєва швидкість дозволяє підприємцям і компаніям по всьому світу здійснювати транзакції та домовленості практично миттєво — доставляти товари, запускати нові проєкти та надавати послуги по всій планеті.

Однак з іншого боку — відмивачі грошей, особи, які обходять санкції, та фінансисти терористичних структур також використовують ці можливості для фінансування незаконної діяльності. І хтось повинен цьому протидіяти.

FATF (Financial Action Task Force) — створена країнами G7 — укріплює глобальні стандарти протидії відмиванню коштів (AML) та фінансуванню тероризму (CTF). Вона направляє експертні команди для оцінки кожної країни, після чого публікує два кольорові списки, що функціонують як світлофори для фінансового ринку. Їхні назви — навмисно відверті:

  • Сірий список — «попередження» для юрисдикції, що підлягає посиленому моніторингу;
  • Чорний список — «тривожний дзвінок» для будь-якої країни, що становить надвисокий ризик.

Розгляньмо, як працюють ці списки та чому вони можуть бути важливими для вашого бізнесу.

Як країни потрапляють до списків FATF?

Юрисдикція може бути внесена до списків FATF у разі недотримання стандартів у сфері AML/CTF. Ознаки порушень можуть включати:

  • Злочини, що пов’язані з відмиванням коштів або фінансуванням тероризму, не криміналізовані або не переслідуються.
  • Регулятори не мають персоналу, сучасних технологій або політичної підтримки для перевірки банків та застосування санкцій.
  • Фінансові розвідки перевантажені — звіти про підозрілі операції не обробляються.
  • Непрозора корпоративна структура в юрисдикції (відсутнє розкриття інформації про бенефіціарів).
  • Системна корупція або конфлікт інтересів.

Залежно від рівня порушень FATF вирішує, до якого саме списку внести країну.

Сірий список: сигнал тривоги

Країна потрапляє до сірого списку, коли FATF виявляє стратегічні недоліки, які можна усунути за допомогою індивідуального плану дій. Від того моменту юрисдикція перебуває під пильним наглядом.

Хоча перекази до такої країни можливі, банки, фінансові установи та платіжні сервіси вважають кожну операцію з цією юрисдикцією підвищеним ризиком. Наприклад, можуть знадобитися додаткові документи або розгляд заявки займе більше часу.

Станом на момент публікації у сірому списку перебувають 25 країн, включно з Камеруном, Непалом та Болгарією.

Чорний список: заклик до дії

Чорний список призначений для урядів, які ігнорують рекомендації, саботують процес або створюють настільки високі ризики, що зволікання призведе до втрати мільярдів у тіньовій економіці.

Після включення до списку FATF закликає до глобальних контрзаходів:

  • Банки розривають кореспондентські відносини — рахунки, що забезпечують перекази, розрахунки та грошові операції, — фактично відрізаючи країну від доларів, євро та фунтів.
  • SWIFT позначає BIC-коди країни як високоризикові — платежі блокуються або перевіряються вручну.
  • Це призводить до затримок платежів, зривів контрактів, перешкод в імпорті, експорті та переказах.
  • Центральному банку доводиться витрачати резерви для підтримки базових транзакцій.

Виключення з чорного списку можливе, але лише за наявності реальних доказів змін — успішних судових справ, заморожених активів і незалежних аудитів.

Станом на сьогодні в чорному списку перебувають лише Іран, Північна Корея та М’янма.

Як списки FATF впливають на країну?

Списки FATF інтегруються у всі системи перевірки банків, платіжних сервісів та фінансових компаній.

Наслідки:

  • Розширена перевірка (EDD): операції з «сірими/чорними» юрисдикціями потребують перевірки джерел коштів, погодження вищим керівництвом і зберігання документації.
  • Замороження коштів та контрзаходи: платежі можуть бути зупинені без права оскарження.
  • «Де-ризинг» банків: міжнародні банки відмовляються від співпраці з високоризиковими юрисдикціями або підвищують вартість обслуговування.
  • Репутаційні ризики: співпраця з такими країнами може знизити довіру партнерів, привернути увагу регуляторів або зірвати угоди.
  • Юридична відповідальність: FATF рекомендує кримінальну та цивільну відповідальність за порушення, що загрожує бізнесу штрафами, арештами та конфіскацією.

Хто має звертати увагу?

Практично всі компанії, які працюють із міжнародними платежами. Зокрема:

  • Банки: інтегрують FATF до onboarding-процесів.
  • Фінтех-додатки: ризикують блокуванням за один переказ до забороненої країни.
  • Криптобіржі та брокери: втрачають доступ до фіатних провайдерів і ліквідності.
  • Платіжні шлюзи та форекс-платформи: ризикують блокуванням коштів.
  • Експортери/імпортери: залежать від швидкості переказів.

Як мінімізувати ризики?

  1. Перевіряйте «світлофор» перед натисканням «відправити»

    Будь-який новий клієнт, договір або платіж — перевіряйте списки FATF. Це займає секунди, але рятує від заморожених рахунків на тижні.

  2. Посилюйте документообіг при зростанні ризику

    Готуйтеся до EDD: ID, договори, адреса — усе має бути на руках.

  3. Майте альтернативний платіжний канал

    Не покладайтеся на один банк. Відкрийте додаткові рахунки у фінансових установах із різними ліцензіями.

  4. Автоматизуйте контроль у своїх системах

    Фінтехи можуть налаштувати миттєве блокування чи переадресацію платежів за оновленням FATF-статусу.

  5. Знайте справжнього бенефіціара

    Якщо клієнт не розкриває UBO — краще не працювати. Прозорість = захист від відповідальності та репутаційних втрат.