Мальтійські «золоті паспорти»: фінал

Наприкінці минулого року rates.fm писали про події навколо позову Європейської Комісії проти Мальти, поданого до Суду ЄС щодо невідповідності законодавству ЄС програми надання громадянства за інвестиції. Нарешті настав час повернутися до цієї теми, адже 29 квітня 2025 року було винесене рішення у справі №С-181/23.

Поговоримо як про саме рішення, так і про його можливі наслідки для європейських програм «Громадянство за інвестиції» (CBI) та «Посвідка на проживання за інвестиції» (RBI).

Позиція Суду ЄС

Судом ЄС у справі №С-181/23 підтверджено, що питання надання або позбавлення громадянства країни-члена ЄС є виключно компетенцією кожної окремої держави, втім, виконання такої компетенції має відбуватися у відповідності до норм законодавства Європейського Союзу.

У резолютивній частині рішення Суд зазначив, що запроваджуючи та підтримуючи CBI програму, якою встановлено транзакційну процедуру натуралізації в обмін на встановлену плату чи інвестиції, Республіка Мальта порушила свої зобов’язання за статтею 20 Договору про функціонування ЄС (TFEU) («Громадянство ЄС») та статтею 4(3) Договору про ЄС (TEU) («принцип щирої співпраці між країнами-членами ЄС»).

Cуд вказав, що CBI програма являла собою «комерціалізацію надання громадянства країни-члена ЄС, а відтак і громадянства ЄС». Таке визнано неприпустимим. 

Відповідно, станом на сьогодні нові заявки за мальтійською СВІ програмою не можуть прийматися та розглядатися.  Мальта має привести своє законодавство у відповідність до зазначеного вище рішення.

Позиція Уряду Республіки Мальта

Республіка Мальта не забарилася із відповіддю, опублікувавши офіційний прес реліз Уряду щодо рішення Суду Європейського Союзу у справі №С-181/23 одразу після його винесення.

Починається він дипломатично, а саме із запевнень Мальти щодо поваги до судових рішень. Уряд зазначив про проведення юридичного аналізу тексту рішення з метою приведення національного законодавства про громадянство у відповідність із принципами, закладеними у рішенні суду ЄС. 

Втім, на цьому «дипломатія» закінчилася.

Прес реліз містить дві ключові тези, а саме: «питання, пов’язані із громадянством, є виключно компетенцією національних урядів» та «Мальта пишається тим капіталом (€1,4 мільярди), що був згенерований для бюджету за весь час існування програми громадянства за інвестиції». При цьому, «Уряд налаштований продовжувати залучати найкращі інвестиції на користь свого народу».

Очевидно, що ці тези дають зрозуміти відсутність бажання у Мальти відмовлятися від CBI програм як від ідеї. Водночас, виконання судового рішення і внесення змін до законодавства для Мальти є обов’язковим. 

Можна очікувати, що Мальта найімовірніше захоче піти шляхом внесення змін до наявної CBI програми, ніж повного її скасування. Виникає питання, чи це можливо?

Чи може Мальта зберегти CBI програму?

Суто теоретично може. Шляхом внесення змін, які формально «задовільнять» Суд.

У рішенні Суду ЄС при обґрунтуванні «комерціалізації надання громадянства» говориться про неприпустимість запровадження «заздалегідь визначеної ціни» у СВІ. 

Тобто, прибравши чітку суму та застосувавши, наприклад, певну формулу для визначення внеску у Національний фонд розвитку Мальти, достатнього для отримання громадянства, можна буде стверджувати про відсутність такої «заздалегідь визначеної ціни».

Окрім тези про «комерціалізацію надання громадянства» Суд ЄС у своєму рішенні підкреслив відсутність у мальтійській СВІ програмі вимоги про «реальний зв’язок» із державою. Це вирішити набагато простіше, навіть несуттєвим збільшенням строків обов’язкового проживання на Мальті. 

Крім того, завжди є шлях розширення програм «громадянство за особливі заслуги перед державою», які існують у багатьох країнах. До того ж, RBI програми у багатьох країнах також відкривають шлях до отримання у подальшому громадянства.

Тому, з огляду на висловлену Урядом Мальти позицію, найімовірніше слід очікувати певних «творчих» кроків у напрямку трансформації способів «продажу» мальтійського громадянства.

Однак, чи можливо буде це зробити на практиці, є великим питанням. 

Так, головне у рішенні Суду ЄС – це порушення принципу «щирої співпраці між країнами-членами ЄС». 

Останній створює можливість для того, щоб всі органи влади країни-членів (незалежно від того, до якої гілки влади вони відносяться) могли покладатися на те, що їхні візаві в інших країнах ЄС дотримуються європейського законодавства при прийнятті рішень, які можуть мати вплив на ЄС. Без функціонування цього принципу Європейський Союз неможливий.

З урахуванням цього слід також пам’ятати, що вже досить довго на рівні ЄС обговорюються та розробляються проєкти нормативно-правових актів, які мають стати на заваді існуванню у Європі СВІ програм як таких. Основною підставою для цього є ризики, пов’язані із відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. 

Незважаючи на те, що досі остаточних рішень не прийнято, цей вектор вже закладений як незмінний.

Отже так, рішення Суду ЄС у справі №С-181/23 – це фінал, але фінал сезону чи всього серіалу про мальтійські «золоті паспорти», ще невідомо.