Податкові зобов’язання при спадкуванні майна в Україні

01 травня 2025 року завершується кампанія з декларування доходів фізичних осіб, отриманих за 2024 рік. Варто нагадати, що в деяких випадках, передбачених податковим законодавством України, у разі отримання особою спадщини у спадкоємців виникає обов’язок задекларувати отримані доходи, а також сплатити зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Тому далі детальніше йтиметься про випадки, коли виникають податкові зобов’язання в процесі спадкування, та коли спадкоємці звільняються від таких обов’язків, а також про порядок декларування отриманої спадщини та сплати податків та зборів.

Що підлягає оподаткуванню при отриманні спадщини?

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – «ПДФО») у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Оподаткуванню підлягає дохід у вигляді вартості будь-якого майна, отриманого платником податку у спадщину – нерухомості, рухомих речей (в тому числі транспортних засобів, антикваріату, витворів мистецтва, прикрас), цінних паперів, корпоративних прав, об’єктів інтелектуальної власності, сум страхових відшкодувань, коштів (як готівкових, так і на рахунках/електронних гаманцях у банках або інших фінансових установах).

Ставки, за якими оподатковується спадщина

Загалом спадщина оподатковується за трьома ставками: 0%, 5% та 18%. 

При цьому, не має значення, чи майно отримано спадкоємцем в порядку спадкування за заповітом, чи за законом. Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця та спадкоємця, резидентського статусу спадкоємця та спадкодавця (а в деяких випадках також від соціального статусу спадкоємця та виду майна).

За нульовою ставкою ПДФО оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Членами сім’ї першого ступеня споріднення вважаються батьки, чоловік або дружина, діти спадкодавця, у тому числі усиновлені.

Членами сім'ї другого ступеня споріднення для цілей оподаткування вважаються рідні брати та сестри, баба та дід як з боку матері, так і з боку батька, а також онуки спадкодавця. 

Крім цього, під 0% ПДФО також оподатковуються:

• вартість нерухомості, будь-яких об’єктів рухомого майна (в тому числі транспортних засобів), а також грошові кошти (як готівкові, так і безготівкові), що успадковуються особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
• вартість нерухомості та будь-яких об’єктів рухомого майна (в тому числі транспортних засобів), що успадковуються дитиною з інвалідністю;
• грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем (навряд чи такі види майна ще актуальні, але положення в законодавстві залишилось).

За ставкою 5% ПДФО оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% ПДФО застосовується для:

• будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента;
• будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Нарахування військового збору на вартість спадщини

Необхідно пам’ятати, що на всі доходи, на які нараховується ПДФО, нараховується також військовий збір за ставкою 5% від вартості об’єкту оподаткування, тобто вартості майна, отриманого у спадщину.

Платниками військового збору є всі фізичні особи – як резиденти, так і нерезиденти. Але у разі оподаткування спадщини за нульовою ставкою, військовий збір на такий дохід не нараховується і не сплачується.

Як визначається вартість спадщини для цілей оподаткування?

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді спадщини об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини, визначена суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначена у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку, держателем якої є Фонд державного майна України.

Отже, незалежна оцінка вартості спадкового майна є ключовим етапом, без якого неможливо визначити базу для обчислення податку.

Хто має декларувати дохід та сплачувати податок зі спадщини

Особами, відповідальними за сплату податку на спадщину до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Отже, обов’язок щодо декларування доходів у вигляді вартості успадкованого майна також покладається на спадкоємців.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, у яких він підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації. Попри це, спадкоємці, які отримали спадщину, що оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, звільняються від обов’язку декларувати отримання таких доходів.

Якщо ж спадкоємець зобов’язаний сплатити зі спадщини податок за ставкою 5% або 18%, то такий спадкоємець має подати податкову декларацію і в ній, поряд із доходом у вигляді спадщини, зазначити будь-які та всі інші доходи, отримані ним за звітний податковий рік (в тому числі іноземні).

Нагадуємо, що хоча малолітні, неповнолітні або недієздатні спадкоємці і звільнені від обов’язку декларування та сплати податків, цей обов’язок покладено на їхніх батьків або законних представників. Тому, якщо дитина протягом року отримала спадщину, скажімо, від бабусі, яка є нерезидентом, хтось із батьків має задекларувати її дохід і сплатити з нього ПДФО за ставкою 18% та військовий збір.

Щодо спадкоємців-нерезидентів України, то вони зобов’язані сплатити ПДФО та військовий збір до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, оскільки тільки за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини йому буде видано свідоцтво про право на спадщину. Відповідно, такі спадкоємці звільняються від обов’язку подання декларації (у разі ж отримання ними інших видів доходів, які підлягають декларуванню, в податковій декларації потрібно буде також відобразити дохід у вигляді спадщини та сплачений з нього податок).

Цьогоріч податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до 1 травня 2025 року (30 квітня 2025 року включно) до податкового органу за податковою адресою платника податків. Наразі це можна зробити, не відвідуючи контролюючий орган, а скориставшись Електронним кабінетом платника податків (https://cabinet.tax.gov.ua). Але, як і раніше, декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, або подати до контролюючого органу особисто або через уповноважену особу.

Податок на спадщину, отриману у 2024 році, має бути сплачений спадкоємцями-резидентами до 01 серпня 2025 року. 

Відповідальність за невиконання податкових зобов’язань

Враховуючи той факт, що нотаріус та/або - уповноважена посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування в сільських населених пунктах щомісяця подають до контролюючого органу інформацію, в якій зазначають відомості про видачу свідоцтв про право на спадщину, податкові органи будуть поінформовані про факт отримання спадщини і будуть чекати на декларацію та сплату податків, коли такі зобов’язання виникнуть у спадкоємців. 

За неподання податкової декларації про майновий стан і доходи, якщо такий обов’язок виник у платника податку, а також за несвоєчасне її подання, контролюючі органи можуть накласти штраф у розмірі 340 гривень за кожен факт неподання або несвоєчасного подання. 

У разі несплати податків контролюючі органи, які виявлять таку несплату, мають право вимагати сплати суми податку та військового збору, а також нарахувати на суму податку та військового збору штраф у розмірі 25% від суми визначеного ними податкового зобов’язання.

Тому податкові питання є одним з найбільш складних і важливих аспектів спадкового планування, оскільки не завжди передача майна у спадщину конкретно визначеній особі (особливо, якщо це не близька рідня) є вигідною з точки зору податків. Крім того, у разі наявності у складі спадщини майна, яке знаходиться за кордоном, є велика вірогідність виникнення у спадкоємця податкових зобов’язань не тільки в Україні, а і в інших юрисдикціях, про це детально в матеріалі «Європейські податки на дарування й спадщину».