Юридична доля нічийного майна: визнання спадщини відумерлою

Часто виникає питання про долю майна, щодо якого ніхто не заявляє своїх прав на спадщину, або від спадкування якого відмовилися спадкоємці. Чи може таке майно залишатися «нічийним», чи все-таки воно має знайти свого власника? Звісно, не виключені варіанти, коли майно залишається безхазяйним і тихо занепадає. У інших же випадках таке майно, яке є відумерлою спадщиною, переходить у власність територіальної громади.

Правовий інститут відумерлої спадщини є важливим механізмом та гарантією того, що майно спадкодавця не залишиться безхазяйним і буде залучене до економічного та соціального обігу, а вимоги кредиторів спадкодавця будуть задоволені за рахунок спадкового майна. Визнання спадщини відумерлою – це законодавчо врегульована процедура, яка має чітко визначений порядок та строки, що забезпечують баланс між інтересами потенційних спадкоємців, кредиторів і територіальної громади.

Підстави для визнання спадщини відумерлою

Відумерла спадщина – це майно спадкодавця, у якого відсутні спадкоємці за заповітом і за законом, а у разі їх наявності, вони усунені від спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від неї, у зв’язку з чим таке майно за рішенням суду передається у власність територіальної громади за місцезнаходженням цього майна.

Відумерлість спадщини означає, що на спадкове майно, яке залишилося після смерті спадкодавця, ніхто зі спадкоємців в силу різних причин не претендує, або спадкоємці взагалі відсутні, внаслідок чого територіальна громада за місцем відкриття спадщини на підставі рішення суду стає законним правонаступником (але не спадкоємцем) померлої особи в частині тих прав та обов`язків, які залишилися після її смерті.

Важливо зазначити, що у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, спадщина такого спадкодавця не передається органам місцевого самоврядування автоматично. Відповідний орган місцевого самоврядування зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, а факт відсутності спадкоємців щодо такого майна має бути встановлений рішенням суду.

Отже, для визнання спадщини відумерлою суд має встановити існування (чи відсутність) кількох юридичних фактів:

• факту смерті спадкодавця;
• відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадкування, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття;
• дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

До того ж, для можливості подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою має спливти 1 рік з моменту відкриття спадщини. Це логічно, адже для спадкоємців, що мають право на спадкування за заповітом і за законом, встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини, а додатковий запас часу передбачений для випадків, коли спадкоємець не встигає прийняти спадщину з поважних причин.

Порядок визнання спадщини відумерлою

Заяву про визнання спадкового майна відумерлим можуть подати:

• орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна; 
• кредитори спадкодавця, як заінтересовані особи, оскільки за рахунок спадкового майна можуть бути погашені зобов’язання спадкодавця;
• власники або користувачі суміжних земельних ділянок у разі, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Однак, незважаючи на те, хто є суб`єктом звернення із заявою до суду, спадкове майно у будь-якому випадку переходить у власність територіальної громади.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, і розглядається в порядку окремого провадження за участі заявника та заінтересованих осіб. Так, незалежно від того, хто виступає заявником у справі, до участі у справі обов’язково залучаються органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, оскільки саме вони представляють інтереси територіальної громади як потенційного власника майна.

У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про:

• час і місце відкриття спадщини;
• майно, що становить спадщину;
• докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю;
• відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або усунення їх від права на спадкування, або неприйняття ними спадщини, або відмову від її прийняття.

Важливим є той факт, що спадщина, яка не була прийнята спадкоємцями, охороняється у встановленому законодавством порядку для її збереження до набрання законної сили рішенням суду про визнання її відумерлою. 

Наслідки визнання спадщини відумерлою

Після набрання законної сили рішенням суду, спадщина переходить у власність територіальної громади, тому спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна – за місцезнаходженням основної частини рухомого майна. При цьому, право власності територіальної громади на нерухоме майно, яке входить до складу спадщини, набувається з моменту державної реєстрації цього права.

Отримавши право власності, територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування може продати майно, передати його в оплатне чи безоплатне користування або іншим чином використовувати для задоволення соціальних, культурних, адміністративних потреб. 

Водночас набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця. Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.

Повернення відумерлої спадщини спадкоємцям

Спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду із позовом про повернення спадкового майна та вимагати його передання в натурі, якщо майно, на яке претендує спадкоємець, перейшло до територіальної громади як відумерле і збереглося, тобто не було відчужене територіальною громадою. 

У разі ж продажу такого майна органами територіальної громади, спадкоємець має право вимагати виплати грошової компенсації вартості такого майна, а на повернення його в натурі претендувати вже не має права.

При цьому, для пред’явлення позову про повернення відумерлого майна або отримання компенсації його вартості не вимагається попереднє скасування рішення суду про визнання такого майна відумерлим. Але все ж спадкоємцю доведеться звертатися до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, оскільки спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може вимагати передання майна в натурі або виплати його компенсації тільки за умови, що такому спадкоємцю судом надано додатковий строк для прийняття спадщини, та він подав відповідну заяву про її прийняття.

Питання визнання спадщини відумерлою — це не лише формальна процедура, а й правовий інструмент із реальним соціальним та економічним значенням. Його ефективне використання дозволяє упорядковувати власність та уникати ситуацій, коли ресурси простоюють через невизначеність їхнього правового статусу.