Бізнес у спадок: особливості спадкування корпоративних прав

Успішний бізнес – це не лише результат зусиль, таланту та стратегічного мислення власника, а й цінний актив. Проте нерідко сімейний бізнес втрачає свою вартість, керованість або навіть занепадає після смерті власника. Причина – неготовність спадкоємців до спадкування права управління цим бізнесом, відсутність стратегії дій на випадок смерті власника, неправильне спадкове планування передачі бізнесу спадкоємцям.

На відміну від інших видів майна, таких як нерухомість, грошові кошти тощо, частка в бізнесі, яка представлена корпоративними правами, – це не тільки право власності на частку у майні товариства, а й право управління та контролю над компанією, що тягне за собою і пов’язану з цим відповідальність за стабільність бізнесу. Непродумане спадкове планування, відсутність підготовки спадкоємців до керування бізнесом можуть заблокувати роботу компанії, призвести до судових конфліктів, що спричинить не тільки грошові, а й репутаційні втрати. 

Що отримує спадкоємець у разі передачі бізнесу у спадок: сутність корпоративних прав

Не заглиблюючись у правову природу поняття «корпоративні права», зазначу, що законодавство розрізняє право власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи та корпоративні права як сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи. Для спрощення розуміння ці поняття об’єднують, оскільки неможливо володіти часткою у статутному капіталі юридичної особи, не маючи при цьому корпоративних прав, і навпаки.

Отже, корпоративними правами є права особи на участь у статутному капіталі господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) господарської організації та активів у разі її ліквідації, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 

Таким чином, корпоративні права – це не тільки майнове право на частку майна компанії або на частку її прибутку, а й немайнове право на участь в управлінні компанією, тобто можливість прямо впливати на долю компанії.

Набуття корпоративних прав надає особі статус учасника господарської організації – товариства. Учасники товариства, зокрема, мають право:

• брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому чинним законодавством та статутом товариства;
• отримувати інформацію про господарську діяльність товариства;
• брати участь у розподілі прибутку товариства (право на дивіденди);
• отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків із кредиторами, або його вартість.

Порядок спадкування права на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю

Найбільш поширеною організаційно-правовою формою для функціонування юридичної особи є товариство з обмеженою відповідальністю («ТОВ»), у якому учасники відповідають за зобов’язаннями товариства лише в межах вартості свого вкладу до статутного капіталу ТОВ.

У разі смерті учасника ТОВ його частка переходить до спадкоємця чи правонаступника без згоди інших учасників. Це положення є імперативним і не може бути змінене ні положеннями статуту товариства, ні положеннями корпоративного договору між учасниками товариства. Таким чином, законодавець прибрав правову проблему, коли інші учасники ТОВ могли заблокувати можливість переходу корпоративних прав у ТОВ до спадкоємців шляхом зволікання з ухваленням рішення про прийняття спадкоємців до складу учасників ТОВ. 

Попри спрощення процедури спадкування корпоративних прав, спадкоємцям недостатньо лише отримати свідоцтво про право на спадщину, де будуть вказані корпоративні права в ТОВ. Після отримання такого свідоцтва потрібно звернутися до державного реєстратора із заявою про вступ до ТОВ у порядку спадкування та зареєструвати зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як це передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Але не завжди спадкоємці вчасно приймають спадщину або виявляють намір брати участь у бізнесі, що ними спадкується, тому не подають заяву про вступ до ТОВ, що у деяких випадках може призвести до фактичного блокування роботи компанії через неможливість ухвалення рішень. У таких випадках, якщо частка померлого учасника становить менше 50%, і спадкоємці протягом 1 року з дня закінчення 6-ти місячного строку для прийняття спадщини не подали заяву про вступ до товариства, товариство може виключити такого учасника зі свого складу. При цьому відповідне рішення приймається без урахування голосів учасника, який виключається. Якщо ж частка померлого учасника у статутному капіталі товариства становить 50% або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства.

Така ж процедура передбачена і для спадкування корпоративних прав у товариствах з додатковою відповідальністю («ТДВ»), де учасники несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства своїм особистим майном у розмірі, який встановлюється статутом ТДВ і є однаково кратним для всіх учасників до вартості внесеного кожним із них вкладу.

Порядок спадкування права на акції акціонерного товариства

На відміну від ТОВ та ТДВ, в акціонерному товаристві («АТ») статутний капітал поділений на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акції є об’єктами цивільних прав і можуть вільно відчужуватися без згоди інших акціонерів товариства, зокрема переходити до інших осіб у порядку спадкування. 

Усі акції АТ є іменними та існують виключно в електронній формі, тому будь-які операції з набуття та припинення прав на акції й корпоративних прав, що ними посвідчуються, здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку, що ведеться депозитарними установами та/або центральним депозитарієм.

Тому, для отримання акцій у спадщину після оформлення свідоцтва про право на спадщину спадкоємець повинен мати активний рахунок у цінних паперах в обраній ним депозитарній установі та надати до депозитарної установи спадкодавця для переведення акцій:

• копію свідоцтва про право на спадщину, засвідчену нотаріально;
• документ, що посвідчує особу спадкоємця;
• інформацію стосовно реквізитів рахунку у цінних паперах спадкоємця, що обслуговується іншою депозитарною установою, на який необхідно перевести права на акції, які спадкуються.

Після здійснення операції з переведення прав на акції до спадкоємців відповідні зміни фіксуються також у реєстрах акціонерів товариства, а тому звертитися до державного реєстратора із заявою про вступ до товариства не потрібно.

Необхідність спадкового планування при передачі корпоративних прав

Ключ до збереження бізнесу — це не реагування на події, а проактивне планування. Практика показує: найстабільніше переходять у спадок ті компанії, власники яких ще за життя чітко передбачили, як саме має відбутися зміна поколінь, підготували спадкоємців, ввівши їх в курс не тільки особистих справ, а і справ бізнесу.

Одним із найефективніших інструментів передачі корпоративних прав у спадок є детальний заповіт. У ньому можна прямо зазначити, хто саме має успадкувати корпоративні права, у якій частці і навіть за яких умов. Це дозволяє уникнути суперечок між спадкоємцями, усунути юридичну невизначеність і прискорити процес переходу прав. Крім того, у заповіті може бути призначений його виконавець, який зможе ефективно управляти спадковим майном (зокрема корпоративними права) до моменту вступу спадкоємців до складу учасників товариства. 

Що ж робити у випадках, якщо спадкодавцем не складено заповіт і не зроблені розпорядження щодо управління корпоративними правами на період до набуття спадкоємцями права на спадкове майно? У такому разі, оскільки до складу спадщини входять корпоративні права, нотаріус призначає управителя спадщини з числа спадкоємців, а в разі їх відсутності – укладає договір на управління спадщиною з іншою особою.

Таким чином, забезпечення спадковості в управлінні бізнесом — це не питання «на потім», а частина відповідального керівництва. Вчасна підготовка дає змогу уникнути хаосу, зберегти капітал і забезпечити сталий розвиток компанії навіть у критичних обставинах.